Останнім часом у Росії вельми негативна практика ставлення до емігрантів та іноземців набуває загрозливих масштабів. Здавалося б, з крахом тоталітарної комуністичної імперії СССР нова Росія піде шляхом демократизації і цивілізованих форм співіснування громадян різних національностей, а гості почуватимуться там комфортно й затишно.
На жаль, реальне життя показує нам, що це далеко не так.
Все більше тверезо мислячих людей сприймають Росію, як велику поліцейську державу, де права навіть власних громадян — ніщо. Що ж тоді говорити про ставлення до іноземців? І це при тому, що влада Росії постійно апелює до своїх сусідів — колишніх прибалтійських республік, до Грузії, України, мовляв, там існують утиски російськомовного населення і в такий спосіб захищає свої інтереси.
Я не буду тут наводити відомих усім із джерел ЗМІ численних фактів убивств іноземців та знущань над іноземцями чи своїми ж громадянами у різних регіонах великої Росії, а зупинюся на тих, що безпосередньо зачіпають наші інтереси — інтереси України.
Докотилися тривожні сигнали ксенофобії й до України. Якщо ганебний ногінський конфлікт десятирічної давності можна розцінювати, як поодинокий факт нешанобливого й жорстокого ставлення до парафіян українських церков у Росії, коли ОМОНівці атакували Богоявленський собор Московсько-Богородської єпархії УПЦ КП та побили багато парафіян і церковнослужителів, то недавні події ніяк не підпадають у цю категорію. Мова йтиме про вбивства громадян Росії — бізнесмена і заступника голови Товариства культури “Мрія” (м.Іваново, Росія) Володимира Побурінного, якого по-звірячому було вбито на порозі власного будинку ще 19 листопада 2002 року. Й до сьогодні невідомо, “чи було проведено слідство і чи були знайдені вбивці”, як пишуть Василь Коломацький та Стефан Паняк — відомі громадські діячі української діаспори в Росії у своєму зверненні до громадян України та нашої влади, яка має опікуватися долею наших співвітчизників за кордоном (“Літературна Україна” від 15.02.2007 р.).
Інше резонансне вбивство трапилося в квітні 2004 року у місті Владивосток, де жертвою став 68-річний лікар Анатолій Криль — керівник українського хору “Горлиця”. Ні звернення до Президента Росії Володимира Путіна в листопаді 2004 р., ні звертання до російських правоохоронних органів так ні до чого й не привели. Про розслідування справи досі нічого невідомо Світовому Конгресові Українців.
24 грудня 2006 року в Тулі було по-звірячому вбито на очах багатьох людей Володимира Сенишина — співголови Тульської організації українців “Батьківська стріха”. Перед цим, улітку того ж року жорстоко покалічено його дружину Наталю Ковальову (Медведюк) — заступника голови громадської організації “Батьківська стріха” та Тульського відділення ОУР, а також заступника генерального директора ТОВ “Kobza”.
“В усіх наведених випадках убивств і замахів на життя російських українців КЛГП (Комісія Людських та Громадських Прав) вбачає спільні риси. Злочинці не цікавилися особистими речами жертви. Їхньою метою було вбивство. Жодної справи органи міліції не розкрили, а в деяких випадках навіть не проводили слідство або швидко закривали не розслідувану справу. Всі особи, що стали об’єктами нападу, були активістами українських громадських та релігійних організацій і займалися церковними справами, бізнесом, співпрацювали з українськими ЗМІ або підтримували демократичні перетворення в Україні. Зважаючи на те, що основною для пересічного активіста у Росії є концертно-хорова діяльність, напрошується думка, що співати і танцювати у Росії ще можна, а от молитися українською чи писати в українські газети — вже ні”, — констатують В.Коломацький і С.Паняк...
У Росії діють цілком легально потужні антиукраїнські пропагандистські центри, одним з яких є так званий Інститут країн СНД. Російські ЗМІ друкують публікації, в яких у зневажливій формі подається сам факт державності українського народу. Іноді вони стосуються і української діаспори, тим самим залякуючи своїх громадян. Брутальні висловлювання на адресу України й українського народу лунають з вуст московського журналіста Міхаїла Леонтьєва, розміщені на офіційному сайті “Комсомольская правда”.
В Росії намагаються розгорнути та підтримати правозахисну кампанію “Ні — убивствам і розправам!”, спрямовану на захист активістів українських громадських і релігійних організацій Росії. Тож підтримаймо й ми своїх братів-українців — українці в Україні...
Ссылки по теме:
Украинцы стали самой сильной нацией мира. Фото
Одессит
17.02.07 14:31
Вот расплодилось этого быдла за последние 15 на Украине.
Ткаченко В.І.
17.02.07 15:46
Одессит
17.02.07 16:48
Русский человек "одесситу"
17.02.07 17:00
Одессит
17.02.07 18:14
Ты не русский, ты американский.
Русский человек
17.02.07 18:46
yuriy
17.02.07 18:53
Знамо
21.02.07 10:14
Artful
18.02.07 20:10
renni
17.02.07 21:23
lenka
18.02.07 21:28
Seaman
25.02.07 00:49
fan-v
18.02.07 00:11
Козлото! Я твою маму трахав!
Кацапи й справді вже прихуїли! А ти, вироде, завтра вгинеш!
NNN
27.02.07 21:16
Ответ недругам
18.02.07 12:40
Копия.
Преведственник
18.02.07 20:23
Seaman
25.02.07 01:00
ваареонлгнщд0
05.03.07 15:20
Русский украинец
11.03.08 10:37
Льв1вянка
17.02.07 14:45
Ознакомилась с вашей работой и пришла в восторг от того,как вы ознакомлены с положением "правозахистом" в России,но отнюдь не у себя на Украине.Все-то в той России плохо!Убийства и отрицательное отношение к иностранцам!Убивают и не раскрывают совершенные преступления....,а вот у нас,на Украине "100% раскрываемость",криминал отсутствует и вообще благодать.Злобный вы человечек,пан Ткаченко!
Вам перечислить приступления совершенные только во Львове за последние два года?А раскрываемость такая же как с Гонгадзе."Люби друзи" все знают,но не признаются до сих пор.
А по отношению к иностранцам,вы ,пан,Ткаченко,если житель Киева,тоже должны знать отношение к ним и украинцев.Только вы видите и слышите то,что в России происходит,но только,повторяю,не у себя.
Чурки ч...пые, мухаммеды, террористы!", – эти глумливые слова, вперемешку с матюгами, сотрясали воздух в переходе остановки скоростного трамвая на улице Полевой. Их выкрикивала компания обычных студентов, подростков отнюдь не боевого вида, потрясающих бутылками пива одной очень патриотичной марки. Объектом этих оскорблений были два молодых араба, которые быстро уходили от остановки в сторону общежитий.
«Расизм в Киеве есть»!Почему-то об этом принято вспоминать лишь после очередного убийства или избиения на расистской почве, которые все чаще происходят в украинской столице. В последние дни прошлого года на Нежинской улице был зарезан студент из Гамбии – убийцы нанесли ему двенадцать ножевых ранений. Всего месяцем раньше неизвестные ударом в спину закололи представителя нигерийской общины. А африканские продавцы на дважды сожженном за последнее время Шулявском рынке, подробно расскажут вам о многочисленных угрозах в их адрес.
Как вам эти "новости" пан Ткаченко.А теперь о положении русских в том же самом Львове!Оскорбления,унижения,изби
А почему" свитовый конгресс Украинцев" не озаботится соблюдение правовых норм в самой Украине?